Вхід Головна Мій профіль Вихід

CАЙТ УЧИТЕ
ЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
ЛІТЕРАТУРИ та ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ,
заступника директора з НВР
Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. 15

ЄФРЕМОВОЇ МАРИНИ МИКОЛАЇВНИ

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Сьогодні в Україні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Конкурси
Сайт Сайт
Про погоду
Погода в Україні
Моя планета
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

На допомогу вчителю

Головна » Статті » Зарубіжна література » Вільям Шекспір

Мій Гамлет

Мій Гамлет

           В основу трагедії "Гамлет”, створеної Шекспіром у період пізнього Відродження 1600 року, покладено давні сказання про принца Амлета, який удає з себе божевільного, щоб приховати свій план помсти за вбивство батька. Але якщо в легенді головною темою була родова помста, то у Шекспіра його герой Гамлет почав нове життя.

            У центрі трагедії – проблема добра і зла, проблема вибору. Гамлет з'являється на сцені, і глядач одразу розуміє, що принц не схожий на людей, що його оточують. Він одягнений у чорне, погляд його похмурий, брови зсунуті… "Знову обличчя вкрите хмарами?” – із лагідним докором говорить йому мати. Чому Гамлет похмурий? Він уперше зіткнувся зі злом.

Яким було його життя до цього? Гамлет схилявся перед доблестями короля-батька, дуже любив прекрасну і лагідну матір, любив і вірив у людей так, як може любити і вірити молодий і сильний юнак. Він навчався у Віттенбурзькому університеті, центрі середньовічної вченості, намагаючись проникнути в таємниці природи і людські душі. Молодий принц приєднувався до мрій і суперечок людей, які вірили в могутність людського розуму, в красу людських почуттів. Світ навколо здавався добрим і прекрасним.

Але помер батько, мати вийшла заміж за його брата Клавдія, хоча ще "цілі черевики, в яких труну батька супроводжувала”. Навколо панують веселощі, у замку бенкети. Де ж кохання і вірність?

Разрушена былая гармония в душе:

Каким ничтожным, плоским и тупым

Мне кажется весь свет в своих стремленьях.

О мерзость!

 Від Гамлета чекають, що він повернеться до навчання і забуде про все. Але принц не може просто так вчинити. Зустріч із Привидом змінює його життя. Гамлет дізнається, що батько був жорстоко вбитий братом-злодієм, який сьогодні захопив його трон. Тінь батька благає про помсту.

Тепер для молодого принца немає вороття до минулого життя. Юнак розуміє, що оточений злом. Він уже не той, ким був учора, коли хотів піти у тихий світ науки, повернутися до університету.

І замок Ельсінор перетворюється на поле бою. Принц  не може виступити відкрито. Як викрити зло, яке торжествує? Хто повірить Гамлету і стане поряд із ним? У нього є товариш – бідний студент Гораціо і невелика купка вірних і чесних людей. А в руках супротивника – влада, могутність і королівський титул.

Убивця і зрадник, "блазень на троні”, Клавдій носить маску доброзичливості і доброти. Як зірвати з нього цю маску і залишитися неушкодженим? І Гамлет також одягає маску: він удає з себе божевільного. Усе болючіше йому бачити, що ті, у кого він вірив, знаходяться у ворожому таборі. Зрадниками виявляються і шкільні друзі принца – Гільдернстерн і Розенкранц. Від цього Гамлету ще болючіше.

Дедалі похмурішим стає, на його погляд, життя. Гамлету здається, що весь світ – тюрма. Він прагне помститися, але для нього помста – не просто вбивство, його хвилюють долі століття, сенс життя. Головне питання: бути чи не бути? Бути – для нього означає мислити, вірити в людину, діяти у згоді зі своїми переконаннями і вірою, отже бути на боці добра. Не бути – померти. Але останню можливість він відкидає.

Принц Гамлет прагне не стільки смерті свого ворога, скільки його викриття. Але він – людина свого часу і повинен виконати свій обов'язок – помститися. Це призводить його до внутрішнього конфлікту із самим собою. Гамлет вирішує викрити короля за допомогою спектакля, режисером якого є він сам. Трагічність ситуації ускладнюється ще й тим, що Гамлет стає ненавмисним убивцею Полонія, через нього божеволіє і гине Офелія, по країні повзуть чутки, народ хвилюється.

Настає момент сутички Гамлета і брата Офелії Лаерта, який хоче помститися за смерть батька. Але і тут між ними величезна різниця. Лаерт іде до виконання обов'язків честі нечесним шляхом – він буде битися з Гамлетом отруєною рапірою. А Гамлет протягує руку і просить у Лаерта вибачення за ненавмисно заподіяне зло. Він і зараз не може підозрювати товариша у зраді. Для нього – мета не виправдовує засобів.

І зло немов захопило місце дії: гине Гамлет, Лаерт, отруєна королева Гертруда, заколено Клавдія. Постраждали обидві сторони. Але перемога все ж таки на боці Гамлета, на боці сил справедливості, тому що здійснено не просто криваву помсту, а викрито зло і знайдено справедливість. Гамлет утримує Гораціо від бажання померти разом із ним. Приймаючи отруту, він просить товариша розповісти всім про його життя, він думає про нащадків і долю його королівства.

Розв'язка  трагедії звернена у майбутнє. Може бути, що ті, хто прийде на зміну загиблим, будуть жити по-іншому. І, може, їм допоможе розповідь про трагічну долю данського принца, який став на боротьбу за правду.     

Успенська Майя,

8-А клас

Категорія: Вільям Шекспір | Додав: efremova-marina (23.10.2011)
Переглядів: 1960 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Звіримо час
Думки відомих
Пошук
Корисні посилання
СайтМетодсоветОсвітній порталПереводчик онлайн�������-����
Відеоуроки
Сайт Сайт
Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz