На допомогу вчителю

Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору ГОСТРА САТИРА МОЛЬЄРА

     Викривальний пафос комедії. Хоч п'єса «Міщанин-шляхтич» була написана на замовлення короля, щоб висміяти турецьку делегацію, Мольєр надав їй глибшого і серйознішого звучання, ввів до неї надзвичайно актуальну на той час проблематику, що відбила суперечності в стосунках між основними соціальними прошарками тогочасної Франції — дворянами та міщанами, або буржуа (буржуазією, як пізніше їх стануть називати).

     Міщанство (буржуа) як потужна політична та економічна сила формується у Франції вже з початку XVII ст. Дворянство, навпаки, переживає економічний та моральний занепад, І проте продовжує зберігати в суспільстві привілейоване становище. Два вищі суспільні прошарки Франції — дворянство і духовенство — були звільнені від податків і захищені численними королівськими пільгами, а міщани, навіть і дуже багаті, формально, разом із селянами, були віднесені до так званого третього стану, безправного і позбавленого будь-яких привілеїв. Тому не дивно, що в середовищі міщан було немало таких, хто намагався пробитися до дворянського стану. Цьому активно сприяла й офіційна державна політика Франції: у зв'язку з необхідністю поповнювати зубожілу королівську скарбницю, посади, які давали право на дворянське звання, можна було купити за гроші або отримати через шлюб з представниками дворянства. Водночас і самі дворяни часто спекулювали на цій ситуації, прагнучи мати від легковірних і простакуватих міщан фінансовий зиск.