Вхід Головна Мій профіль Вихід

CАЙТ УЧИТЕ
ЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
ЛІТЕРАТУРИ та ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ,
заступника директора з НВР
Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. 15

ЄФРЕМОВОЇ МАРИНИ МИКОЛАЇВНИ

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

На допомогу вчителю

Головна » Статті » Учнівське самоврядування » Статті

Методичні рекомендації щодо організації учнівського самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації

щодо організації учнівського самоврядування

в загальноосвітніх навчальних закладах

Ніна Яременко,

завідувач навчально-методичним

кабінетом виховної роботи КОІПОПК,

кандидат  педагогічних  наук

     Одним із основних завдань органів управління системою загальної середньої освіти (ст.36 Закону України „Про загальну середню освіту”) є сприяння розвитку самоврядування у загальноосвітніх навчальних закладах. Актуальність учнівського самоврядування зумовлена необхідністю виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включатися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в загальноосвітньому навчальному закладі  засобами учнівського самоврядування, яке має діяти на основі демократичних цінностей.

     Учнівське самоврядування доцільно розглядати як форму творчої співдружності вчителів і учнів, як спосіб вияву організаторських і виконавських здібностей та можливостей школярів у різних видах діяльності, спілкування та відносин, як засіб вироблення управлінських навичок і вмінь. Організація учнівського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є важливою умовою оптимізації управління шкільним життям на основі якнайширшого залучення учнів до цього процесу. Ідеться про конкретне залучення учнів до справ навчального закладу, громади, суспільства, про розвиток лідерського потенціалу юнаків і дівчат у процесі навчання в школі.

     Самоврядування у шкільному (класному) колективі – це самостійні чи спільні з дорослими членами шкільного співтовариства (батьками, педагогами) дії дітей з планування, організації та аналізу життєдіяльності у школі (класі), спрямовані на створення сприятливих умов для спілкування і розвитку учнівського загалу, вирішення інших соціально важливих педагогічних завдань.

      Головні цільові орієнтації учнівського самоврядування. По-перше, провідною функцією шкільного колективу має бути створення умов для особистісного зростання його членів. Участь школярів у роботі органів учнівського самоврядування допомагає сформувати такі якості як самостійність, активність, відповідальність, ініціативність, дисциплінованість, організованість. По-друге, без самоврядування неможливо налагодити дисципліну та порядок у школі, створити належні умови для професійного та особистісно-громадянського самовизначення учнів. По-третє, самоврядування дозволяє дитині розширити простір для виявлення своєї активності. Воно не повинно обмежуватись стінами шкільної будови. Виконання постійного чи тимчасового доручення може відбуватися там, де є можливим та педагогічно доцільним виявлення і розвиток соціально цінних прагнень дітей.

     З метою досягнення зазначених вище цільових орієнтацій необхідно дотримуватись науково обґрунтованих правил та вимог до організації учнівського самоврядування. Визначають такі принципи організації та функціонування учнівського самоврядування:

  • змістовне та діяльне наповнення роботи органів учнівського самоврядування;
  • соціальна значимість діяльності органів учнівського самоврядування;
  • відповідність змістовного та організаційно-структурного компонентів самоврядування рівню розвитку учнівського колективу;
  • взаємозв'язок функцій, повноважень, реальних прав, можливостей органів учнівського самоврядування;
  • добровільність та виборність органів учнівського самоврядування;
  • ініціатива, самодіяльність та творчість дітей;
  • гласність та актуальність прийнятих рішень, колегіальність їх розробки;
  • поєднання діяльності постійних і виборних органів учнівського самоврядування, послідовність і систематичність їх роботи;
  • обов'язкове представництво класних колективів в органах шкільного самоврядування;
  • взаємодія всіх органів учнівського та шкільного самоврядування;
  • співробітництво дітей та дорослих (педагогів та батьків) у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень.

     Започаткування системи самоврядування в багатьох закладах освіти ґрунтувалося на важливих вимогах, без дотримання яких неможливо забезпечити повноцінне і практично корисне її функціонування.

     По-перше, потреба в учнівському самоврядуванні має природно визріти в середовищі учнів,зростаючи на їхньому бажанні самим порядкувати шкільним життям. Відповідно до цього мають відбутися деякі зміни й у свідомості педагогів (готовність працювати в просторі громадянського суспільства, вміння діяти не за деталізованим планом, а дискурсивно, згідно з концептуальними засадами), що буде основою подальшого співробітництва

    По-друге, самоврядування має відповідати реальним і конкретним запитам учнів,які вони здатні задовольнити в основному особистими зусиллями.

    По-третє, самоврядування потрібно розглядати не тільки як суто прагматичну річ,а й у ширшому контексті набуття учнями громадянського досвідуй проведення певної освітньої роботи серед майбутніх цілком дієздатних громадян України.

Отже, самоврядування, з одного боку, виконує функції внутрішньої самоорганізації учнів школи, а з іншого – має вигляд моделі майбутньої поведінки громадян України в умовах відкритого суспільства і, таким чином, сприяє реалізації завдань громадянської освіти.

  Поле дії учнівського самоврядування в навчальному закладі – це забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підручників, економного використання води, електроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій молодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фестивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудових загонів старшокласників; надання допомоги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.

Етапи розвитку учнівського самоврядування. Процес організації учнівського самоврядування буде ефективним за умови врахування взаємозумовленості та взаємозв'язку трьох етапів його розвитку.

І. Організаційний етап полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:

  • визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;
  • розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів, запитів та потреб учнів;
  • розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування, пам'яток, прав та обов'язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;
  • вибір активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.

ІІ. Організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:

  • організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;
  • уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов'язків;
  • організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

ІІІ. Постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі (районі, місті, області) має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

 Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів. Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:

·       визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;

·       передавання учням досвіду організаторської роботи;

·       залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;

·       надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

     Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:

·       усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;

·       чіткий розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;

·       організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам'ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);

·       організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);

·       розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.

Категорія: Статті | Додав: efremova-marina (13.11.2011)
Переглядів: 2126 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Звіримо час
Думки відомих
Пошук
Корисні посилання
СайтМетодсоветОсвітній порталПереводчик онлайн�������-����
Відеоуроки
Сайт Сайт
Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz