|
Поради
консультантам учнівського самоврядування
1. Самоврядування в школі,
класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема,
основними шляхами вирішення якої є:
• послідовне створення за допомогою органів
учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному
колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних
організаторів цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу,
планування та організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи,
творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та
їх реалізації до підведення підсумків.
2. Виховний
ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання
демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких
умов: • активної дії такої форми
демократії, як загальні збори; • змінності лідерів учнівського
самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і
виконавців;• реального вибору активу будь-якого органу
учнівського самоврядування на альтернативній основі; • періодичної звітності виборного активу перед
своїм колективом, широкої гласності його роботи; • самостійного визначення учнями завдань, змісту та
організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними
правами та обов'язками.
3. Принцип дії
педагога-консультанта щодо учнівського
самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй
перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість
виявити ініціативу! Але не "натискай"!"
Творче зростання дорослих
і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути
неформальним лідером колективу.
| 
