Вхід Головна Мій профіль Вихід

CАЙТ УЧИТЕ
ЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
ЛІТЕРАТУРИ та ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ,
заступника директора з НВР
Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. 15

ЄФРЕМОВОЇ МАРИНИ МИКОЛАЇВНИ

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

На допомогу вчителю

Головна » Статті » Учнівське самоврядування » Статті

Структура органів учнівського самоврядування

Структура органів учнівського самоврядування

Кожна школа самостійно визначає органи учнівського самоврядування. Вони мають бути гнучкими, мобільними й не зводитися до якоїсь єдиної для всіх шкіл структури учнівського самоврядування. Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що воно створює широкі можливості для самореалізації учнів, орієнтує їх на досягнення соціально корисної мети, індивідуальної і суспільної, залучає до реформаторських процесів школи, забезпечує захист їхніх прав, відвертає увагу від асоціальних форм поведінки.

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори його членів або учнівська конференція. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам. Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган учнівського самоврядування (учнівський комітет, рада гімназистів, рада учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва тощо) звітується про виконану роботу.

Доцільно напередодні проведення звітно-виборних зборів провести з учителями та учнями дебати, дискусії, ділові ігри з проблеми створення умов для ефективного функціонування учнівського самоврядування, допомогти учням у визначенні структури учнівського самоврядування, основних напрямів діяльності та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.

Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначається довільно учнівським колективом і залежить від видів (змісту)  діяльності та кількості створених комісій. Наявність у виконавчому органі учнівського самоврядування тих чи інших комісій залежить від:

• специфіки умов життєдіяльності школи;

• особливостей структури, напрямів та видів діяльності (наприклад, може працювати бібліотечна комісія, комісія або сектор науково-технічної творчості тощо);

• досвіду та традицій;

• рівня теоретико-методологічної і практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням у школі.

Шкільний банк ідей збагатиться, якщо напередодні виборів серед кандидатів у виконавчий орган самоврядування буде проведено конкурс їхніх програм.

Ефективність учнівського самоврядування залежить від таких чинників:

• розуміння учнями й активом завдань, змісту та суті самоврядування;

•  вміння не лише розуміти мету своєї діяльності, а й визначати, формулювати її;

• здатність самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль;

• здатність аналізувати та регулювати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати;

• вміння постійно добирати ефективні форми та методи діяльності органів учнівського самоврядування, творчо використовувати досвід інших шкіл.

Виконавчий орган планує свою роботу на рік орієнтовно за такими   розділами:

І. Вступ (короткий аналіз роботи виконавчого органу за минулий навчальний рік, завдання на новий).

II . Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів; планування навчання активу з різних питань, організація гласності роботи).

III . Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.

IV . Робота комісій (секторів тощо).

План роботи має охоплювати лише ті справи шкільного колективу, які проводяться традиційно, в організації яких участь виконавчого органу є об'єктивно необхідною (робота з благоустрою пришкільної території, чергування в школі та класах, підготовка до проведення традиційних шкільних свят, цікавого дозвілля під час канікул, організація ігрової діяльності з молодшими школярами на перервах  тощо).

Широка варіативність самоврядування учнів дає найкращі результати. За умови організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи, клуби, творчі об'єднання тощо).

Рівень розвитку демократичного учнівського самоврядування залежить від допомоги дорослих, зокрема – адміністрації школи, розуміння педагогами важливості даного процесу для виховання громадянськості як важливої риси особистості дитини. Неправильна організація педагогічного супроводу, відсутність взаємодії педагогічного, батьківського та учнівського колективів у досягненні спільної мети – створенні умов для особистісного зростання кожного школяра є причинами суперечності між педагогічним керівництвом та учнівським самоврядуванням.

Рішенням педагогічної ради за кожною комісією закріплюються вчителі-консультанти. Методична рада вчителів-консультантів на чолі з директором має визначати єдину принципову лінію взаємодії педагогічного колективу та учнів.

Поради педагогам-консультантам:

  • постійно цікавтеся завданнями, які розв'язують органи самоврядування;
  • разом   з   учнями ведіть пошуки шляхів вирішення цих завдань;
  • допомагайте учням у визначенні мети діяльності, складанні плану, аналізу роботи;
  • не беріть усю відповідальність за роботу органів учнівського самоврядування на себе, намагайтесь зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;
  • залучайте, якщо це необхідно, до вирішення управлінських завдань інших членів педагогічного колективу;
  • не займайте позицію спостерігача, активно допомагайте втілювати в життя рішення, прийняті органами учнівського самоврядування;
  • консультуючи, постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.

Педагогічне керівництво діяльністю органів учнівського самоврядування безпосередньо пов'язане з роботою директора загальноосвітнього навчального закладу. Не випадково Г.Г.Ващенко називав директора школи головним вихователем, а А.С.Макаренко охарактеризував керівника школи як «вихователя номер один».

Діяльність директора школи передбачає реалізацію таких завдань:

  • спрямовування й координація зусиль усіх педагогів та органів учнівського самоврядування на вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення єдності їхньої діяльності;
  • допомога органам учнівського самоврядування у піднятті престижу,     , створенні такої атмосфери в колективі, за якої члени педагогічного колективу зважають на думки та рішення органів учнівського самоврядування, підтримка корисних починань;
  • безпосередня співпраця з тими учнями-лідерами, які очолюють шкільні органи учнівського самоврядування.

Педагогічні можливості учнівського самоврядування. Самоврядування – це школа колективної діяльності, створення таких життєвих ситуацій, в яких виявляються, виробляються, відточуються кращі якості особистості.

Завдання учнівського самоврядування: виробляти в школярів організаторські здібності, розвивати їхній лідерський потенціал, соціальну активність, вміння та навички налагоджувати взаємодію, брати на себе відповідальність за прийняття рішення, співпрацювати на принципах партнерства; виховувати в дітей почуття господаря навчального закладу, класу, власної причетності до розвитку суспільства, держави; формувати соціальну компетентність учнів, такі якості як принциповість, самостійність, ініціативність, готовність знаходити правильні рішення, долати труднощі.

Участь у роботі учнівського самоврядування сприяє усвідомленню особистістю творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у її життєдіяльності; розвитку цілеспрямованості, ініціативності, критичного розуму, самостійності, готовності до виправданого ризику, організованості, працелюбності, порядності, відповідальності, спостережливості дослідника, творчої уяви й фантазії, інтуїції, уваги і пам'яті, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – прагненню до систематичного здобування нових знань у сфері учнівського самоврядування, формуванню вміння їх застосовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні навколишнього середовища, визначати і розв'язувати життєві завдання, розробляти учнівські проекти.

Участь дитини в діяльності органів учнівського самоврядування забезпечує розвиток саморегулятивної компетенції. Вона є тією необхідною роботою особистості над собою, яка сприяє створенню міцного підґрунтя для усвідомленої моральної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Навички приймати самостійні рішення розвивають внутрішню потребу моральної поведінки без зовнішнього примусу. Здатність насамперед  розмірковувати, а потім діяти спонукає дитину до самоаналізу і, природно, до самовиховання.

Учнівське самоврядування забезпечує дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, формує установку на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності; сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, формуванню в учнів організаторських та управлінських умінь, ефективному входженню в доросле життя. Діти стають не пасивними спостерігачами життя, а його учасниками. Шляхом залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування відбувається підготовка активних громадян держави.

     Доцільно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування має потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самоствердженню в суспільно-значимій діяльності, захищає від негативних впливів соціального середовища, виховує активних громадян держави.

Зазначене вище зумовлює потребу в узгодженості змісту й методів діяльності учнівського самоврядування в реальній соціальній ситуації.

    На сучасному етапі  учнівське самоврядування є самостійним соціальним інститутом, який забезпечує громадянське становлення особистості.

Категорія: Статті | Додав: efremova-marina (13.11.2011)
Переглядів: 5434 | Рейтинг: 2.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Звіримо час

Думки відомих
Пошук
Корисні посилання
СайтМетодсоветОсвітній порталПереводчик онлайн�������-����
Відеоуроки
Сайт Сайт
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz