На допомогу вчителю

Тема: Гумористична творчість  Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок «Родичі», «Чого жінці шкода»,  «Виряджала мати сина», «Предки і нащадки», «Кухлик». Засоби творення гумору. Співомовки, байки, усмішки.

Міжпредметні зв’язки: Байки Езопа, Лафонтена, І. Крилова.

Назва: Павло Глазовий – патріарх українського гумору

Пед. технологія:  Особистісно-орієнтоване навчання

Місце у навчальному матеріалі: Розділ 3. Ти знаєш, що ти - Людина

Мета розвитку дитини:  

Навчання:   ознайомити ся з основними подіями життєвого шляху П. Глазового,  тематикою  і жанровою приналежністю його творів, закріпити знання з теорії літератури ( усмішка, байка, анекдот, співомовка, засоби  гумористичного зображення);                                                                    

Розвитку: розвивати акторські здібності, естетичні почуття; розвивати вміння слухати і аналізувати літературний твір; формувати комунікативні здібності;

Виховання: виховувати кращі людські якості, глибоку повагу до рідної літератури; виховувати почуття відповідальності за доручену справу;

Оздоровча: працювати над створенням позитивного психологічного комфорту; використати вправи на зняття втоми очей.

Креативна: видати збірку «П.Глазовий у боротьбі за чистоту рідної мови»;

Соціалізації: виховувати розуміння того, що за будь-яких обставин необхідно зберігати у собі кращі людські чесноти.

Мета розвитку НВП, учителя:

Професіональна:  видати методичний посібник із зібраними матеріалами про життєвий і творчий шлях Глазового;

Особистісна: опрацювати прийом « Психологічна температура класу»

Діагностична: продовжити спостереження за розвитком креативного мислення у 7-ків.

Пізнавальна: дослідити, як вшановується пам'ять про Глазового на Миколаївщині, в тому числі достовірність матеріалу підручника «Література рідного краю»,рекомендованим до використання на уроці МІППО.

Експериментальна: апробувати таблицю «Колективна оцінка роботи учнів на уроці»

Обладнання та матеріали: портрет Глазового, виставка його книг, епіграф до уроку, друкована та мультимедійна наочність, таблиці, матеріал для гри «Що? Де? Коли?»,

Технічні засоби: комп’ютери зі звуковими навушниками.

Форми роботи: евристична бесіда, виразне читання, робота в малих групах, літературна гра.

Література:

1.  Глазовий Павло. Вибрані усмішки.- К.: УСГА,1992.
2. Глазовий П. Сміхологія.- К.: Дніпро,1989.
3. Павло Глазовий. Байки та усмішки.- К.: Рад. Письменник,1975.
4. Косяченко В. Сміхологія - метод екстрасенсорний// Літ. Україна, 1992
5. Дудар Є. Павло Глазовий: поет-гуморист// Дніпро,1982 .-№ 8.
6. Ржепецький Л. Іскристі перлини мудрості// Бузький Гард,2002,№ 2.
7. Домчин В. Серйозна розмова// Дніпро, 1979, № 11.
8. Бакланов В. «Не дочекалися ми чуда…»// Сільські вісті, 2002, 20.12.
9. Парасочко Н. Усмішка Глазового// Радянське Прибужжя, 1995, 01.04.
10. Про нагородження відзнакою Президента України орденом «За заслуги» П. П. Глазового: Указ Президента України від 09.09.1997// Уряд. кур’єр, 1997.
11. Література рідного краю (Письменники Миколаївщини): Посібник- хрестоматія./ Уклад. і заг. Редакція Н.М. Огренич.- Миколаїв: Вид-во МОІППО, 2003.

--Інший матеріал зібраний зі слів земляків та упорядкований у збірці Н.В. Дрозд «Павло Глазовий- патріарх українського гумору. Матеріали до уроку літератури рідного краю», 2007.

Словник до уроку:

Гумор – співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.

Сатира – різке  осміяння суспільних вад.

Ілюстрація – зображення, яке пояснює, доповнює текст.

Засоби гумористичного зображення: гіперболізація (перебільшення певних рис, якостей героя, що викликає сміх); сполучення реального й фантастичного, трагічного і смішного в одному епізоді; надання комусь невластивих йому рис; мовний суржик персонажів; іронічні авторські коментарі; карикатурне зображення героя (спотворений вигляд).

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ

 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПОЧУТТЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

І. Організаційний етап  ( 2 хв.)

Привітання вчителя з учнями.

Контроль  емоційного  налаштування  за допомогою психологічної вправи «Термометр настрою» .

 Інтелектуальне налаштування учнів на урок за допомогою таблиці:

                                           «Ми візьмемо на урок»

Побажання успіху.

ІІ. Підготовчий етап. ( 4 хв.)

      2.1. Мотивація.

    Дорогі діти! Сьогодні ми познайомимося з творчістю письменника, який є нашим земляком. Але я впевнена, що ваше перше знайомство вже давно відбулося. Прийшло воно із сміхом від почутих на концертах гуморесок. І як тільки ви почуєте ім’я, то вже разом зі мною почнете посміхатися у доброму передчутті…

( Аудіододаток №1)

       2.2.Оголошення назви, мети, епіграфу уроку.

ІІІ. Основний етап. ( 27 хв.)

3.1.Пояснення нового матеріалу за участю учнів. Авторський прийом «Мереживо» (Одночасне пояснення матеріалу з перевіркою домашнього завдання та актуалізацією)

Павло Глазовий народився 30 серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт. Новоскелюватка (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з «ока» на «глаз», щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово «Окань» пов'язане з мірою довжини в Київській Русі.

(Друковані додатки № 1-4)

По закінченні 3 класу разом із батьками переїздить до Кіровоградської області. 11-річним хлопчаком Павло пережив голодомор. У страшний час геноциду української нації помер і його рідний молодший брат.

Після восьмирічки закінчив педучилище в Новомосковську Дніпропетровської області, мріяв бути учителем української мови. Один рік попрацював учителем молодших класів. В армію пішов добровольцем, адже тоді забирали із ВНЗ після першого курсу, тому він вирішив не переривати навчання, та й вступити до інституту демобілізованому солдату було значно легше. Це його і врятувало, бо з початком війни мав кваліфікацію авіаційного механіка, закінчивши школу сержантів-старшин, отримав звання сержанта.

Згодом потрапив у блокадний Ленінград, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». Звичайно, солдатам давали більший пайок, ніж цивільному населенню, але набідувалися й вони добряче. Після блокади Павло став недобачати на ліве око, у нього був ледь помітний крововилив, а в окулярах на тому боці — сильніше скельце. Це — наслідок незначного опіку під час рятування дітей із підвалів, що не добігли до катакомб, адже недалеко у склад боєприпасів потрапила бомба.

 І після всього пережитого молодий юнак, викоханий українським степом, не замикається в собі, не черкає пером, описуючи трагічні сторінки воєнних лихоліть, а створює сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, фейлетони, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки.

(Аудіододаток № 1,2)

         Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

        У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».

Друкувався з 1940 року. Окремими виданнями вийшли:

• поема «Слався, Вітчизно моя!» (1958),
• поетичні збірки сатири та гумору
  • «Великі цяці» (1956),
  • «Карикатури з натури» (1963),
  • «Коротко і ясно» (1965),
  • «Щоб вам весело було» (1967),
  • «Мініатюри та гуморески» (1968),
• жартівлива поема «Куміада» (1969),
• «Усмішки» (1971),
• «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973),
• «Байки та усмішки» (1975),
• «Весела розмова»(1979),
• «Хай вам буде весело» (1981),
• «Сміхологія» (1982).

Книжки для дітей:

• «Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,
• «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,
• «Іванець-Бігунець» (1963),
• «Як сторінка, то й картинка» (1964),

(Друкований додаток № 5)

• «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965),
• «Перченя» (1966).

Серед останніх книжок — «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і Чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний.

Колективне заповнення верхнього ряду таблиці на актуалізацію:

1. Який твір називається співомовкою?
2. Який твір називається байкою?
3. Який твір називається усмішкою?
4. Який твір називається народним анекдотом?

(Далі дається 40 с на прочитання про себе і таблиця витирається або знімається (якщо це плакат)

Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони     з вуст Андрія Сови. Гуморист Глазовий  вдало продовжує і розвиває школу Степана Руданського, особливо в жанрі співомовки. Він узяв на озброєння співомовку, як жанр,  до якого вільно вдавалися усі поети усіх часів.

 Учень:                       МУЧЕНИК НАУКИ

Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати. —
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

         Запитання:

- За якими рисами ми можемо визначити, що твір написаний у жанрі співомовки?

- Які засоби гумористичного зображення  є у цій співомовці? (Сполучення смішного і трагічного, карикатурне  зображення героя, іронічний вислів тощо)

Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

Учень:                         «Родичі»

Йшла по місту Картоплина,

А назустріч-- Цибулина.

Картоплина горда й пишна,

Як пані вельможна.

На ній плаття підрізане-

Коротше не можна.

Цибулина так зраділа:

         -Здорова була!

          Ми ж з тобою, Картопелько,

          З одного села.-

         І кинулась цілувати,

         Міцно обняла.

         Картоплина скривилася:

        - Скатертю дорожка!

        Що за слово Картопелька?

         Я тепер Картошка.

           Що ти мене облапила,

        Словно ненормальна?

          Це уму не постижимо,

        Яка ти нахальна.

         Просто ужас, яка в тебе

          Грубая манера-

         Обнімає наче пяний

         Міліціонера.

         Як так буде обнімати

          Цибулина кожна,

         То це ж просто моментально

          Зіграть в ящик можна…

          Щоза ніжності телячі?

         Ти забула вроді,

          Що ми в городі з тобою,

           А не на городі.

         Будеш лізти цілуватись

          До баби своєї.

          Видать зразу, з провінції

           Та перифиреї…-

            І брикнула Цибулину

          Модним закаблуком.

            - Фе!- сказала,- Як од тебе

           Сильно пахне луком!-

         І між людьми зустрічаєм

        Лукаву породу,

         Яка хати цурається

        І рідного роду.

Запитання:

-Якого жанру цей твір? ( Байка)

-Кого із зарубіжних байкарів ви можете пригадати? (Езоп, Лафонтен, Крилов тощо)

Учень:      «Предки і нащадки»

У міському зоопарку

Сталося це влітку,

Здоровенний лобуряка

Плюнув мавпі в клітку.

Мавпа плаче:- Ми ж, говорить,-

Предки твої, враже!

А самець її голубить

І тихенько каже:

          -Ти не гнівайся на нього

          Він якийсь патлатий,

         Бородатий, кривоногий,

        Згорблений, кудлатий.

            На руці його чорнилом

           Написав хтось «Едик»…

         Може, він якраз, голубко,

         Наш далекий предок.

Запитання:

- Які людські вади викриваються у цій байці? ( Нахабство, безкультуря тощо)

Учень:                                  «Чого жінці шкода?»

Жінка з клунком увійшла

 У вагон трамваю,

 Запитала:- Можна тут?

 Тай присіла скраю.

Пишна дама- вся в шовках-

Раптом в крик, у лайку:

-Що ти трешся рукавом?

Прибери фуфайку!

Лізеш з клунками сюди!

Що за дика мода?!-

Жінка каже:- Дуже жаль…

Шкода, дуже шкода…-

Дама лається, кипить

Ще й перекривляє:

- Шкода, шкода…А чого,

Той сама не знає!

- Як не знаю?- жінка їй.-

Шкода мені шовку…

Що закутали таке

В гарну упаковку…

Запитання:

-Які негативні людські риси викриває автор? (Неповага до інших, зарозумілість, нетактовність тощо)

- До якого фольклорного жанру можна віднести текст? (До народного  анекдоту)

Його гумористичні та сатиричні твори, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки океану. Життя письменника було сповнене болю за рідну землю, її природу, мову, історію, мистецтво... Постать визначного українського сміхованця Павла Прокоповича Глазового ще розкриється своєю багатогранністю в майбутніх дослідженнях науковців-критиків. У виконанні маститих та молодих артистів естради, що працюють у розмовному жанрі, заграє новими барвами його творчий доробок.

Учень:                           «Виряджала мати сина»

Виряджала мати сина

До Києва з Яготина.

У хустинку зав’язала

Півхлібини й кусень сала.

Дала йому три червінці,

Що так довго відкладала.

-Вчися, синку, -говорила,-

У науці, синку, сила.

Спеціальність як добудеш,

На заводі майстром бедеш.

Син учився в профтехшколі,

Працювала мати в полі.

І щотижня- за корзину

Та й везла гостинця сину:

-На цей вузлик! На торбинку!

Ти ж , мабуть, голодний, синку,-

А, бувало, із мішечка

Свіжі витягне яєчка:

-Будеш вранці пити, сину,

Як спішитимеш на зміну.

Йшли літа. Синок довчився.

Майстром став. І оженився.

Вже дали йому без плати

І квартиру- дві кімнати.

Є у шафі, є у мисці,

Є дитинка у колисці.

Але матері не досить,

Все гостинці сину носить.

Носить клунки та мішечки-

То капусту й бурячечки,

То яєчки, то сметанку,

То сальце, то масла банку.

-Ти ж на все ,- говорить,- сину,

Витрачаєш копійчину.

Тільки син не радий, дметься,

Червоніє, треться-мнеться.

І нарешті мовив:- Мамо!

Говорю я чесно й прямо.

Завдаєш ти нам мороку.

Подивись на себе збоку.

Лозяна якась корзина,

В дужку вставлена дротина.

Виглядають із корзини

Мішковини та торбини…

Йдеш до нас по тротуару,

Як торговка із базару.

Це ж сусіди будуть знати,

Що така у мене мати.

Ти мене шокіруєш.

І компроментіруєш.

Страшно дєйствує на нерви

Ця корзина драна.

Ну невже средствов немає

Купить чамайдана?

Викинь к бісу той мішок,

Був би він не ладний.

Це ж тобі не Яготин,

А хутір Відрадний!

Запитання:

• Чому цей твір треба віднести до жанру усмішки, а не до жанру гуморески? (Міркування щодо змісту)
• Хто з відомих українських гумористів прославився у цьому жанрі? (Остап Вишня)

 Він був лауреатом Літературної премії імені Остапа Вишні, проте не став чомусь ще за життя «шевченківським лауреатом». Можливо, цей заслужений титул біля імені видатного українця незабаром допишуть, проте вже посмертно.

Учень:                         

                «Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він:

• Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця:

• Што? Чево? Яне понімаю.
• Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

• Да какой же кухлик здєсь,

Єслі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

• На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

- У мєня єсть свой язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

Питання:

--Кого суворо картає Глазовий і за що? (Людей, які відцуралися рідної мови.)

--Чи   можна назвати цей твір сатиричним і чому?

            Був П.П. Глазовий  членом Спілки письменників України з 1968 р. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 6 книжок для дітей. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (1997). Було йому тоді 75 років.

Помер Павло Глазовий  у листопаді 2004 р.

3.2. Самостійна робота в групах (Діти негласно об’єднані в групи за типами сприйняття: візуали (№1), аудіали(№2), кінестети (№3)

= Група №1 Завдання: Прочитайте тексти гуморесок Глазового, об’єднаних у розділ «Школярики та школярі». Користуючись пам’яткою, проілюструйте прочитане.

 Пам’ятка «Як працювати над ілюстрацією»

1. Прочитайте твір і виберіть епізоди, що розкривають його зміст.

2. Зробіть декілька ескізів. Головних осіб виділіть розміром, розташуванням, світлотінню. Продумайте позу, одяг, оточення.

3. Виконайте ескіз фарбами. Для цього вирішіть, яким кольором краще виділити головне.

4. За ескізами виконайте композицію задуманого.

Тексти співомовок

                                                           ГІДНА ЗМІНА

Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно:
— Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,
Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?
— Бо писати він не вміє строго по лінійках.
Чи то вправи, чи диктанти, — все він без розбору
Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору. —
Бюрократ кричить: — Для двійок все це не причина!
Резолюції писати учиться хлопчина!

* * *

                                                   ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ

Кличе хлопець:
— Чуєш, татку!
— Чого тобі, синку?
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий…
Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, на цей світ людина,
То вправляють і вправляють їй "мозги" потрошку,
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

* * *

ДОПИТЛИВИЙ СИН

— Чуєш, тату, — син питає, — що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю, — каже Филимон.
— Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю, — злиться Филимон.
Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
— Не кричи, — говорить батько. — Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

* * *

ОДНОКАШНИК

— Хто там, синку, в двері стукав?
— Та якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що колись ходив з тобою у четвертий клас.
— Йди скажи: немає татка.  То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.

* * *

                                                              ТАБЕЛЬ

Питається сина батько Опанас:
— Ну так де ж твій табель за дев'ятий клас?
— На деньок у мене попросив Марат.
— А чого це раптом?
— Каже, напрокат.
Учиться він класно, на "чотири" й "п'ять".
Хоче моїм табелем предків полякать.

= Група №2 Завдання: За допомогою звукових навушників прослухайте гуморески  Глазового в авторському виконанні. Дайте відповідь на запитання:

Які засоби зображення комічного переважають?

 Іронія, гіперболізація, сполучення реального й комічного, трагічного й смішного, мовний суржик персонажів,використання народних анекдотів, іронічні авторські коментарі, спотворений вигляд героя, травестія, характеристичні прізвища, або жартівливі народні приказки?

(Аудіододатки №9, 10, 56)

=Група №3 Завдання: Прочитайте газетні копії. Заповніть таблицю «Вшанування  пам’яті  Глазового на Казанківщині»

(Друковані додатки № 9-14)

IV. Заключний етап (  7 хв.)

 4.1. ГРА «ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

Завдання: На плакаті розміщено номерки чотирьох кольорів (відповідно до типів мислення). Питання, які починатимуться із слова «Що» на червоному папері, із слова «Де?» - на жовтому, із слова «Коли?»- на зеленому. Потрібно по черзі називати колір і номер питання, давати відповідь. У разі неправильної відповіді  переназвати номерок не можна, треба дочекатися, коли хід підійде знову. По закінченні підрахуйте кількість правильних відповідей.

П и т а н н я  ч е р в о н о г о  к о л ь о р у:

1.Що означає прізвище Глазового?( Око, міру довжини)

2.Що пережив Глазовий, коли йому було 11 років?( Голодомор, смерть брата)

3. Хто сприяв переїзду Глазового до Києва?( Остап Вишня)

4. Що об’єднує творчість Глазового і Руданського? (Жанр співомовки)

5. Що об’єднує Глазового і Остапа Вишню? (Жанр усмішка)

6. Що об’єднує Глазового і Езопа, Лафонтена, Крилова?(Жанр байка)

П и т а н н я  ж о в т о г о   к о л ь о р у:

1. Де народився Глазовий?(На Казанківщині, с. Новоскелюватка)
2. Де ( у якому місті) працював головним редактором журналу «Перець»?(У Києві)
3. Де прожив останні  роки свого життя? (У Києві)
4. Де проходить щорічний обласний  фестиваль читців «Усмішки Глазового»? (У Казанці)

5.Де брав теми і сюжети для своїх творів? (З фольклору, з власних спостережень)

6 .Де здобув професію вчителя? (У Новомосковській медшколі)

П и т а н н я  з е л е н о г о   к о л ь о р у:

1.Коли Павло почав недобачати на ліве око?( Після блокади)

2. Коли (після якої історичної події ) вступив до Кіровоградського педінституту? (Після  Великої вітчизняної війни)

3. Коли Глазовий почав друкувати свої твори? (Перед війною, з 1940 р.)

4. Коли помер Глазовий? ( У 2004 р.)

5.Коли твір можна назвати гумористичним?

6.Коли Глазовий був нагороджений орденом «За Заслуги»?(У 75  років)

4.2. Прийом «Асоціативний кущ»

Завдання: Пригадайте твори П. Глазового, з якими ви ознайомилися на уроці.

Давайте разом складемо асоціативний кущ «Моральні якості Людини», в корені якого буде слово « Людина».

4.3. Оцінювання роботи на всьому уроці за допомогою картки:

                                    Картка колективного оцінювання

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання ( 3 хв.)

І Рівень – 1. Прочитати статтю  у посібнику-хрестоматії «Література рідного краю» (с. 75-76), підготувати виразне читання однієї  гуморески  на вибір (с.77-80)

ІІ Рівень – 1.На підставі статті  з посібника-хрестоматії «Література рідного краю» (с. 75-76)  складіть хронологічну таблицю «Відомості з життєвого і творчого шляху П.П.Глазового», врахуйте, що рік народження у статті є невірним, а рік смерті відсутній. 2. Зробіть  добірку творів Глазового, які можна було б об’єднати у розділ ( збірку ) під назвою « Павло Глазовий у боротьбі за чистоту української мови ».

ІІІ Рівень –1. Прочитайте усі твори Глазового з посібника-хрестоматії «Література рідного краю» (с. 77-80), при наявності – кілька творів з домашньої (шкільної, сільської) бібліотеки. 2.Напишіть твір-мініатюру «Які проблеми з ХХ століття, порушені П.Глазовим, перейшли у ХХІ?», у роботі спирайтеся на назви, цитати прочитаних вами творів.

При наявності у класі обдарованих, здібних до літератури учнів (на підставі психологічних тестів, досліджень, що підтвердилися результатами роботи дитини):

4 Рівень – 1. Скласти гумористичний твір. 2.Уміти  довести його жанр і назвати засоби гумористичного зображення, які були задіяні при написанні.

V. Підсумковий етап  ( 2 хв.)

   5.1.  Повторний контроль емоційного стану учнів за допомогою психологічної вправи «Термометр настрою»

    5.2. Заключне слово:

     Сьогодні на уроці  ми з вами досягли усіх поставлених завдань. А ще впевнилися у тому, що добрий сміх покращує настрій, налаштовує на добрі справи. І дуло б неправильно, якщо наостанок ми б не почули ще раз голос нашого земляка…

 (Аудіододатки №3,4)

         Отже, будьте добрими, чуйними, милосердними, чесними, справедливими, роботящими, співчутливими, поважайте старших, усіх, хто вас оточує. Не заздріть, не кривдіть, не вбивайте, не крадіть, не обманюйте нікого. Будьте справжніми людьми.

                                         Додаток №14

Туристично-краєзнавчий маршрут «Мала Батьківщина Павла Глазового»

Відділ культури і туризму Казанківської районної райдержадміністрації запрошує на екскурсію!

                          План маршруту

Зупинка №1

с. Каширівка- центральна садиба, до сільської ради якої  входить с. Новоскелюватка. Розповідь про історію села.

Зупинка №2

с. Новоскелюватка- вид на село. Розповідь про природний ландшафт, що є заповідною зоною

Зупинка №3

Місце, де стояла хата Глазових. Розповідь про сімю.

Зупинка №4

Приміщення сільської школи. Демонстрація відеофільму з інтерв’ю з Глазовим.

Зупинка №5

р. Буковенька та 2 її водоспади, на берегах якої пройшло дитинство Глазового.

Зупинка №6

Рукотворний став площею 72 га з екологічно чистою водою, що містить багато слюди. Тут  учасники екскурсії  мають змогу пообідати, відпочити перед поверненням додому.