Вхід Головна Мій профіль Вихід

CАЙТ УЧИТЕ
ЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
ЛІТЕРАТУРИ та ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ,
заступника директора з НВР
Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. 15

ЄФРЕМОВОЇ МАРИНИ МИКОЛАЇВНИ

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Сьогодні в Україні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Конкурси
Сайт Сайт
Про погоду
Погода в Україні
Моя планета
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

На допомогу вчителю

Головна » Статті » Українська мова » Лексика і фразеологія

"Спочатку було Слово і Слово було Бог"

Тема: "Спочатку було Слово і Слово було Бог”

Біблія

Слово, його лексичне значення

Групи слів за значенням. Фразеологізми.

(Повторення)

Лексична тема: духовна культура українців, Біблія.

Мета уроку: потворити та закріпити в учнів відомості та практичні навички з лексикології та фразеології, необхідні для їх повноцінної мовленнєвої діяльності;

виховувати старшокласників у дусі народної моралі;

виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.

Епіграф уроку

Там, де вивчають Біблію і живуть згідно з нею, змінюється обличчя нації...

Й.Сележан

Зміст уроку

І. Вступне слово вчителя. Оголошення мовної та лексичної теми уроку.

Сьогодні видається більше книг, ніж будь-коли в історії людства. Книжкові полиці заповнені книжками на усі мислимі і немислимі теми. Але так чи інакше списки світових бестселерів рік за роком, десятиліття за десятиліттям очолює Біблія!

Королі, королеви та президенти присягають на Святому Письмі. Що ж це за книга, котрою захоплюються і котрою керуються у житті так багато людей?

Давайте відкриємо її сторінки, і хай говорить вона сама за себе. Отже, лексично. Темою нашого уроку є джерело духовної культури українців – Біблія.

(Зачитуємо і записуємо епіграф).

Учитель: Пригадуємо. Які ознаки характерні слову як одиниці мови?

Що таке слово?

Учень: Слово – одиниця мови, яка служить для найменування предметів, дій, процесів.

Учениця: Слово як одиниця мови характеризується такими ознаками.

а) воно складається із звуків і має основний наголос;

б) воно має лексичне значення;

в) може поділятися на менші значущі частини – морфеми (корінь, суфікс, префікс, закінчення).

Учитель: Чи всі слова мають лексичне значення.

Учень: Ні, службові слова лексичних значень не мають, бо вони не позначають назв якихось понять, а виконують службові функції мови.

Учитель: Яке ще значення, крім лексичного, має будь-яке слово.

Учень: Граматичне.

Учитель: Т.Шевченко писав:

Ну що б, здавалося, слова

Слова та голос -

Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує.

Цю думку продовжує В.Сухомлинський у своїх працях. Ми прочитаємо це у вправі 274 на стор. 143 нашого підручника.

Учні читають.

Нам, учителям, дуже хочеться, щоб ваші слова були квітами, а не ножем і брудом, давали радість і ніколи нікому не приносили біду.

Сказав Премудрий, що не так багато впало від меча, скільки від язика. Та й Христос навчав: не те, що входить в уста, оскверняє людину, а що виходить з уст людини.

Скільки зла засіває по житті нестриманість нашого язика! І скільки миру, добра родить, коли ми ставимо загорожу на уста і знаємо, коли треба говорити, а коли мовчати.

То ж подбайте, щоб не согрішити словом, і завжди пам’ятайте мудрість народу, що добре слово – срібло,  а мовчання – золото.

ІІ. Словниковий диктант.

Пояснити буквені і небуквені орфограми у словах, пояснити лексичне значення слів.

Києво-Печерська лавра – чоловічий монастир, заснований у 1051 р., музей-заповідник, арх. комплекс церков.

Хрещення Русі (прийняття християнства кн. Володимиром у 988 році).

Іконостас (грецьке слово, висока стіна, наповнена образами, розміщеними у певному порядку; це перегородка, яка відділяє вівтар із храмом вірних);

Притча (старовинна назва повчальних алегоричних оповідань);

Псалтир (збірник пісень псалмів);

Псалми (особливі пісні релігійного змісту);

Євангеліє (частина Біблії, що означає добра звістка);

Чесноти (гарні риси характеру);

Доброчинність (походить від словосполучення – добро чинити);

Святиня (щось особливо дороге, глибоко шановане);

Берегиня (діва, що оберігає оселю, родину від злих духів).

Великий піст (час Великодня, коли християни утримуються від розваг, скоромної їжі);

Назви релігійних свят пишуться з великої букви.

Не убий, не свідчи неправдиво (із Божих заповідей);

Старий Заповіт – (розповідь про історію єврейського та ін. народів).

Додаткове завдання: Морфемний розбір

За буквою: д о б р о ч и н н і с т ь,   х р е щ е н н я

Учитель: отже, що таке лексика і лексичне значення слова? У яких словниках ми шукаємо лексичне значення слова.

Учні: Лексика – це слова, які є в нашій мові, а лексичне значення – це те, що слово означає.

ІІІ. Учитель: Пригадайте, які слова називаються синонімами?

Учні: Синоніми – це слова, як відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками.

Завдання: Напишіть синонімічний ряд до слова Біблія.

Біблія – Святе письмо, священна книга, Книга книг (запис у зошит).

Учитель: Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова. Одне і те саме поняття може називатися по-різному. Тому зараз проведено гру "Аукціон”. Учасники гри по черзі добирають синоніми до слова "говорити". Виграє той, хто останнім скаже ще не назване слово.

Наприклад: Говорити – казати, мовити, розповідати, розмовляти, гомоніти, балакати, бурмотіти, мурмотати, бубоніти, белькотати, шептати, шамкати, цвенькати, базікати, бовкати, теревенити, торочити, патякати, варнякати, ляси точити, щебетати, обговорювати.

ІV. Учитель: Пригадайте, що називається фразеологізмами? Яка роль фразеологізмів у мовленні? Яким членом речення виступають фразеологізми у реченні?

Учні: Фразеологізми – це стійкі словосполучення. Основна особливість їх у тому, що вони виражають одне поняття.

Наприклад: упасти духом – зневіритися, ловити ґав – бути неуважним.

У реченні фразеологізми виступають як один член речення і мовлення. Яка ж їх роль?

Фразеологічні звороти широко використовуються у мовленні, надаючи йому емоційності.

Завдання: Пояснити значення фразеологізмів з Біблії.

Земля обітована (Конкретно мається на увазі Палестина. У переносному значенні – рідна для нації земля, територія, дана Богом конкретному народу).

Терновий вінець – вінок з терну, який одягли Ісусу перед стратою, перенос. – страждання, мучеництво.

Умивати руки – переносне значення: перекладати свою відповідальність за вчинене на інших.

"Євангеліє від Луки”. Пілат перед народом умив руки і сказав: "Я не винний у крові Його”. А народ відповів: "На нас Його кров...”

Хліб насущний – життєво необхідні харчі.

Тридцять срібняків – ціна зради.

Сіль землі – найкращі люди, творчі сили нації, подвижники.

Учитель: Назвати таких людей української нації: Г.С.Сковорода, Т.Г.Шевченко, І.Франко, В.Стус, Б.Хмельницький.

Святе сімейство – родина, де панує взаєморозуміння й любов.

Гріхи юності – помилки через недосвідченість, через юний вік.

Вавилонське стовпотворіння –шум, галас, непорозуміння.

V. Переходимо до творчого завдання.

-                      Чи знає хтось за Біблією про Вавилонське стовпотворіння? Скласти усну розповідь. Учні розказують історію Вавилонського стовпотворіння.

VІ. Біблія – книга повчальна. Багато корисних порад ми там знайдемо. Ось кілька з них ми запишемо в зашити.

Завдання: переписати речення. Розставити пропущені розділові знаки, пояснити їх; до підкреслених слів підібрати антоніми.

1.     Шануй свого батька та матір, щоб  добре велося тобі і щоб ти був на землі довголітній.

Довголітній – короткочасний.

2.     Любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!

Правда – брехня.

3.     Любімо один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога.

Любов – ненависть.

Завдання: зробити частковий синтаксичний розбір речень, накреслити схему, пояснити розділові знаки.

Чому?                           Хто?

[        ], бо (                   ),       і [,             (хто),         ]

Це складне речення. Складається з 4 частин, з різними видами зв’язку, з підрядним причини та підрядним займенниково – означальним.

Учитель: Зробимо підсумок. Отже, що називається антонімами?

Учень: Антоніми – це слова, протилежні за лексичним значенням.

VІІ. Учитель: А зараз ми перевіримо вашу пам’ять, потренуємо її.

Вибірковий самодиктант.

Завдання: записати по пам’яті речення, які запам’яталися (2 хв.).

Учитель читає:

Соломонові приповідки (з книги "Старий завіт”).

1.     Послужлива дитина – потіха для батьків, а уперта – смуток.

2.     Ненависть побуджує сварки, любов творить злагоду.

3.     Хто напоїть спраглого, не вмре від спраги. Хто робить людям добро, тому добром відгукнеться.

4.     Блаженний, хто змилосердиться над убогим.

5.     Хто не хоче чути крику бідних, того ніхто не почує, коли сам благатиме про поміч.

Питання до учнів класу: Зважаючи на те, що у лексиці нашої мови є загальновживані слова, професійні, діалекти, застарілі слова та неологізми, скажіть, з яких слів складається даний диктант?

Учні: Диктант складається із загальновживаних слів.

Слово вчителя: Приємно читати книгу, написану до Різдва Христового українською мовою. А чи знаєте ви, хто зробив переклад Біблії на українську мову?

Учні: Перекладали її знамениті українські письменники Пантелемон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, відомий учений Іван Пулюй, Іван Огієнко, Іван Хоменко та архимадрид Рафаїл Турконяк.

Учитель: Перший повний переклад Біблії українською мовою вийшов лише в 1903 р.

Отже, минуло 1000 років з часу перекладу Біблії на нашу рідну мову.

VІІІ. Наступник етапом уроку буде коментоване письмо із завданням. Учні отримують друковані тексти, який читають і випускають у три колонки загальновживані слова, професіоналізми і архаїзми (по 2-3 слова).

Учні нагадують визначення цих слів.

Текст для читання

Неповною буде освіта сучасної людини без знання Книги книг – Біблії. Науковець будь-якої спрямованості знаходить у цьому творі насамперед важливе для себе як спеціаліста: історик - історичні дані, медик – уявлення про медицину, архітектор – про древні храми, воїн – про стратегію і тактику колишніх полководців.

А скільки ще малих і великих відкриттів чекає тих, хто задумається над Біблією в майбутньому! Деталі ж деколи промовистіші від інших фактів. Наприклад, чи задумувався ти, що хрест, який ніс Ісус на Голгофу, мав десь 70-80 кг як на нашу міру ваги? Чи знаєш ти (а сучасна медицина визнає), що у людини справді може бути кривавий піт, коли від хвилювання і перенесених страждань тріскають найтонші капіляри?

Чи доводилось вам чути про так звану Туринську плащаницю, яку вважають якраз тією, що нею було загорнуте тіло знятого з хреста Ісуса?

Учні роблять у зошитах записи:

Загальновживані слова                            Професіоналізми                Архаїзми

Зачитують слова 2 учні.

Для них додаткове завдання

Для 1 учня: Завдання-диспут. Речення: Боже великий, єдиний, нам Україну храни! Це речення просте чи складне. Відповідь треба аргументувати.

Для 2-го учня питання

Це речення є першим рядком духовного гімну України. Хто є автором слів цього гімну:

1.     П.Чубинський

2.     Т.Шевченко

3.     О.Кониський

Правильна відповідь: автор слів – О.Кониський, музика – М.Лисенка.

Х. Підсумок уроку.

- Що ми сьогодні повторили?

- Яку групу слів ми не пригадали? (омоніми, неологізми)

Домашнє завдання: виписати приклади омонімів, неологізмів (по 5 слів).

Повторити § 19. Вправа 233 (підкреслити багатозначні слова).

Х. Слово вчителя.

На уроках української літератури ви зараз вивчаєте творчість Т.Шевченка.

            Поет виріс у патріархальній українській сім’ї, де любов до Бога була неодмінною умовою життя. Шевченко ще змалку знав Псалтир, читав молитви над усопшими, відбував церковні Богослужіння. У "Щоденнику” Шевченка є прекрасні слова про те, яке полегшення йому приносили сповідь і причастя.

Скажіть, яку книгу взяв з собою Шевченко на заслання. (Учні: Біблію).

Так, Святе Письмо необхідне було Шевченкові.

З Біблійних проповідів Кобзар найбільше любив Ісаію та Осію. Переспів 3 глави у вірші Шевченка "Ісаія. Глава 35" майже повністю співпадає з біблійним текстом.

Учитель декламує поезію Шевченка. "Подражаніє 11 псалму”

Неначе срібло куте, бите

У семикрати перелите

Огнем в горнилі – словеса

Твої, о Господи, такії.

Розкинь же їх, твої святиє,

По всій землі. І чудесам

Твоїм увірують на світі

Твої малі убогі діти!

Звучить пісня Т.Петриненко "Господи, помилуй нас”.

Категорія: Лексика і фразеологія | Додав: efremova-marina (23.10.2011)
Переглядів: 2297 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Звіримо час

Думки відомих
Пошук
Корисні посилання
СайтМетодсоветОсвітній порталПереводчик онлайн�������-����
Відеоуроки
Сайт Сайт
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz