"А як піде, бувало, Солоха у празник до церкви, надягнувши яскраву плахту з китайчатою запаскою, а зверху неї синю юпку, на якій ззаду нашиті були золоті вуса..." Пригадуєте? Так, це наш славний земляк Микола Васильович Гоголь писав у своїй пречудовій "Ночі перед Різдвом". А що ж це за незвичайне вбрання - юпку носили наші пра-пра?.. Був то верхній жіночий одяг, схожий на свиту. Але брали на нього не сукно, а черкасин або китайку. Були в юпки довгі й вузькі рукава, ззаду - "вуса", і не було коміра. А "вуса" визначали заможність жінки: чим більше їх на юпці, тим заможніша хазяйка. За часів козаччини таке вбрання оздоблювалося "золотим узороччям". Пізніше обшивалося чорним або коричневим оксамитом.
Шили юпки і з байки. Зеленої або червоної. Ту, що із зеленої, з верху до низу оторочували червоними "мушками" (клаптиками червоної матерії). Ну, а червону, навпаки, оздоблювали зеленими "мушками". Одяг був зручний і гарний. Отож хочеться сподіватися, що повернеться він в Україну.
Н.Руденко
|