Вогонь - грізна природна стихія, а в приборканому стані - надійний друг і помічник людини, - здавна шанувався нашими предками. В Україні було поширене повір’я, що у багатті живе вогняний ангел, через те заборонялося сипати у вогонь сміття, сіль ("це так, ніби чоловікові в очі її сипнеш"), плювати. Господинь застерігали, щоб поралися біля печі тільки з чистим віником і завжди лишали вогню їсти-пити: хоч пару полін у порожній печі і трохи води на припічку, щоб не образився і не пішов гуляти пожежею.
Здавна відома нашим предкам очисна сила вогню, саме тому ритуальне очищення вогнем зустрічається майже в кожному українському обряді: багаття із соломи кладуть на воротях на весіллі й на Юрія, уперше вигонячи худобу; для здоров’я перестрибують через огнище на Івана Купала; спалюють у саду сміття перед Новим роком.
Але є за повір’ями і нечисті вогні. Вогняним стовпом влітають у димар хати змія чи перелесник, і вивести їх можна тільки свяченою водою, маком і молитвою. Синіми вогнями горять заховані в землі закляті скарби. Як здогадається хто і вдарить по такому вогню зліва направо, розсиплеться він грошима. Правда, гроші ті ще нікому не приносили щастя.
| 
