Притча про блудного сина
"У чоловіка одного було
два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину
маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син
молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там,
живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він
став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а
той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого
хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався
й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з
голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я,
отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм;
прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... І, вставши, пішов він до батька
свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився
жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до
нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний
вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу
найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був
мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. А син старший
його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? А той каже йому: То
вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож
здоровим його він прийняв. І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов
батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: Ото,
стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені
й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій
вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти
теля відгодоване... І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був
пропав і знайшовся!"
(Луки 15:11-32)
Притча про блудного сина
(2 варіант) До
Ісуса Христа приходили митарі і грішники, щоб послухати Його. Гордовиті фарисеї
і книжники, вчителі єврейського народу, ремствували через це на Ісуса Христа і
казали: "Він приймає грішників і їсть з ними". На це Ісус Христос
розповів кілька притч, в яких показав, що Бог з радістю і любов'ю приймає
кожного грішника, що кається.
Ось одна з них:
В одного чоловіка було два
сини. Молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені частину майна, що
належить мені". Батько виконав його прохання. Минуло кілька днів, і
молодший син, забравши все, пішов у далеку країну і там, живучи марнотратно і
розпусно, розтратив усе своє майно. Саме тоді у тій країні настав великий
голод, і син терпів велику скруту. Тому він пристав до одного з жителів тієї
країни; а той послав його на поля пасти свиней. З голоду він був би радий
харчуватися стручками, які їли свині; та ніхто не давав йому.
Тоді, опам'ятавшись, він згадав батька, розкаявся
у своєму вчинку і подумав: "Скільки наймитів у батька мого мають надлишок
хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому:
"Батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний
зватися твоїм сином, прийми мене як одного з наймитів твоїх".
Так він і вчинив. Встав і
пішов додому, до батька свого. Батько ж, ще здалеку побачивши сина,
переповнився жалем, побіг йому назустріч, припав до його шиї і почав цілувати
його.
Син же став казати:
"Батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися
твоїм сином"...
А батько сказав слугам своїм: "Принесіть найкращий
одяг і вдягніть його, і дайте йому перстень на руку і взуття на ноги; і
приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син
мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся". І почали веселитися
вони.
Притча про блудного сина.
Лк 15, 11–24
А старший син повертався в цей
час з поля. Почувши вдома музику і співи, покликав одного із слуг і запитав:
"Що це таке?" Слуга сказав йому: "Брат твій прийшов; і батько
твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим".
Старший син розсердився і не
захотів входити у дім. Тоді вийшов батько і покликав його.
Але він відповідав йому: "Ось я стільки років
служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й
козеняти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. Коли ж цей син твій, що
змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване
теля".
Батько ж
сказав йому: "Сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Веселитися ж і
радіти треба, тому що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і
знайшовся".
У притчі під батьком слід
розуміти Бога, а під блудним сином – грішника, що кається. На блудного сина
схожа кожна людина, яка душею своєю відходить від Бога і веде розбещений,
свавільний (грішний) спосіб життя; своїми гріхами вона губить свою душу
і всі дари (життя, здоров'я, силу, здібності), які отримала від Бога.
Коли ж грішник, опам'ятавшись, приносить Богу щире покаяння зі смиренням і
надією на Його милосердя, то Господь, як Отець милосердний, радіє з ангелами
Своїми наверненню грішника, прощає йому всі його беззаконня (гріхи),
якими б великими вони не були, і повертає йому Свої милості і дари.
Розповіддю про старшого сина Спаситель навчає, що
кожен віруючий християнин повинен від усієї душі бажати усім спасіння, радіти
наверненню грішників, не заздрити Божій любові до них і не вважати себе гідним
Божих милостей більше, ніж ті, хто навертається до Бога від свого попереднього
гріховного способу життя.
(Див.: Лк 15, 11–32).
|