|
Основи планування та наукової
організації вчителя-словесника
Питання
планування дуже актуальне в наш час. Це питання має розглядатися як певний
порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності
спрямованих на досягнення навчально-виховної мети дій як учителя, так і учнів.
Порядок може бути різноманітним, але він повинен забезпечити найефективніший
шлях розв’язання виховних завдань.
Основні
правила планування:
1) нумерація тем = кількості годин;
2) тема уроку формується науково-діловим стилем з
урахуванням анотації, яка подається до кожної теми;
3) дата записується олівцем;
4) кількість годин різна на уроках різних
типів.
Типи уроків
- урок вивчення
художніх творів – читання та робота, яка спрямована на розуміння програмових творів;
- урок виразного
читання – для цілеспрямованого навчання виразному читанню епічних, ліричних
і драматичних творів;
- урок позакласного
читання (планується завчасно);
- урок
розвитку мовлення, що має такі форми:
-відповіді на запитання (усно чи
письмово);
-твори-мініатюри;
-робота за картиною;
-відгук на прочитану книгу;
-ігри (наприклад: „Я питаю – ти
відповідаєш”);
-конкурси на краще читання, загадку.
- урок-повторення
вивченого.
5)
літературні 5-хвилинки плануються
заздалегідь. Вони можуть бути як окремою ситуацією на уроці, так і плановим
навчальним матеріалом, який дозволить розповісти події сучасності, обійдені
програмою, але важливі. У підготовці допоможуть літературні календарі,
періодична література. Можна подавати додатковий матеріал до вивчення якоїсь
теми.
6) вивчення напам’ять учитель планує
самостійно, враховуючи зміст і форму твору;
7) теорія літератури подається за
програмою;
8)
міжлітературні зв’язки використовуються
під час оглядових тем, при монографічних темах, при дослідженні історії
створення твору та сюжету, при аналізі художнього твору, при розкритті значення
творчості письменника. Варто використовувати метод співставлення, залишаючись
на позиціях конкретно-історичного дослідження.
9)
наочність та ТЗН допомагають:
Ø
уявити людину, про яку вони ніколи не
чули і не бачили її;
Ø
легше зрозуміти літературні явища, що
відбувалися;
Ø
відчути своєрідність далеких епох;
Ø сприйняти життя людей різних країн, їх
звичаї, побут, проблеми;
Ø побачити, як твори продовжують своє
життя в інших творах мистецтва.
(Гречинская В.С. Наглядность на уроках
русской литературы.)
Орієнтовна схема календарного планування 1) № за порядком; 2) Тема уроку; 3) Дата проведення уроку; 4) Кількість годин; 5) Літературна 5-хвилинка; 6) Вивчення напам'ять; 7) Питання теорії літератури; 8) Міжлітературні зв'язки; 9) Міжпредметні зв'язки; 10) Наочність, ТЗН; 11) Література до уроку; 12) Література для самостійної роботи; 13) Примітки.
| 
