|
Кора́н (араб. أَلْقُرآن —
Qur'ān — читання) — священна книга мусульман.
Послідовники
ісламу вірять, що Коран — істинне слово
Всевишнього (Аллаха), яке вміщує Його остаточну і повну волю щодо
людства. Коран — книга не створена, а існуюча вічно, як
сам Бог, вона — його слово.
Коран поділяється на
частини — сури. Коран, Сунна
(книга, що містить відомості про життя Пророка, Тафсір (коментарі) вважаються священними книгами для
мусульман. Згідно з ісламом,
оригінал Корану зберігається на небі. Секретар Мухаммада Зейд ібн Сабіт (сам пророк був неписьменним),
записав Коран, і він зберігався у дружини Пророка — Хафси. Після смерті Пророка Абу Бекр, який був проголошений халіфом —
релігійним та військовим лідером прихильників ісламу, віддав розпорядження
створити єдину редакцію Корану, всі інші версії були знищені. Коран довгий час
було заборонено перекладати з арабської мови.
В теперішньому вигляді Коран
має 114 глав, які називаються сурами. Сури поділяються на аяти
(вірші). Сури розташовані так: найдовші — на початку, найкоротші — в
кінці. Для Корану характерна своєрідна стилістика: це проповідь, пряма мова і розповідь від третьої особи. Коран —
головна книга мусульман, із якою вони не розлучаються від народження. З
раннього дитинства вони чують вирази з нього, і дуже часто по ньому вчаться
читати. Кораном установлено норми, що регулюють усі сфери життя мусульман:
молитву, піст, подружнє життя, харчування і вживання напоїв, успадкування
майна. Норми Корану і Сунни є джерелом шаріату (правильного шляху) — зведення норм і правил,
дотримання яких обов'язкове для вірян.пропро
Переклади українською
Перші спроби перекладу Корану
на староукраїнську (старослов'яську) мову були здійснені в XV ст. у Великому
князівстві Литовському, Руському та Жемантійському. Після приєдання до ВКЛ
Великим князем Вітовтом Криму в Литву переселилась значна група татар. Саме
ними й були здійснені перші спроби перекладу Корану на офіційну мову ВКЛ.
Питання, пов'язані з Кораном,
вивчалися в XVІ-XVІІ ст. в Острозькій та Києво-Могиляській академіях. А Іоанікій Ґалятовський видав 1683 року в
Черігові трактат "АльКоран Мухамедів".
Першу спробу перекласти Коран
сучасною українською зробив видатний український вчений-сходознавець Агатангел Кримський.
В кінці ХХ ст. було видано
український переклад у Сімферополі, що його виконав письменник Валерій
Магафурович Басиров. Видання Басирова є перекладом з російської мови.
Часткові переклади Корану з
мови оригіналу опублікували Я. Полотнюк та В.Рибалкін.
Повний переклад Корану з
арабської мови з
урахуванням автохтонної екзегетики (тафсір) виконав острозький науковець Михайло Якубович. Цей текст перекладу
схвалила до друку Комісія Центру імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою,
що знаходиться у Медині (Саудівська Аравія). Найближчим часом
україномовний Коран було надруковано.
| 
