Структура органів учнівського самоврядування
Кожна школа самостійно визначає органи учнівського
самоврядування. Вони мають бути гнучкими, мобільними й не зводитися до якоїсь
єдиної для всіх шкіл структури учнівського самоврядування. Цінність учнівського
самоврядування полягає в тому, що воно створює широкі можливості для
самореалізації учнів, орієнтує їх на досягнення соціально корисної мети,
індивідуальної і суспільної, залучає до реформаторських процесів школи,
забезпечує захист їхніх прав, відвертає увагу від асоціальних форм поведінки.
Вищим органом учнівського самоврядування в
школі є загальні збори
його членів або учнівська конференція. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам.
Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні
визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган
учнівського самоврядування (учнівський комітет, рада гімназистів, рада
учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва
тощо) звітується про виконану роботу.
Доцільно напередодні проведення звітно-виборних зборів
провести з учителями та учнями дебати, дискусії, ділові ігри з проблеми
створення умов для ефективного функціонування учнівського самоврядування,
допомогти учням у визначенні структури учнівського самоврядування, основних
напрямів діяльності та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого
органу.
Кількість членів виконавчого органу учнівського
самоврядування визначається довільно учнівським колективом і залежить від видів
(змісту) діяльності та кількості створених комісій. Наявність у
виконавчому органі учнівського самоврядування тих чи інших комісій залежить
від:
• специфіки умов життєдіяльності школи;
• особливостей структури, напрямів та видів діяльності (наприклад, може
працювати бібліотечна комісія, комісія або сектор науково-технічної творчості
тощо);
• досвіду та традицій;
• рівня теоретико-методологічної і практичної
підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським
самоврядуванням у школі.
Шкільний банк ідей збагатиться, якщо
напередодні виборів серед кандидатів у виконавчий орган самоврядування буде
проведено конкурс їхніх програм.
Ефективність учнівського самоврядування
залежить від таких чинників:
• розуміння учнями й активом завдань, змісту та суті
самоврядування;
• вміння не лише розуміти мету своєї діяльності, а й
визначати, формулювати її;
• здатність самостійно планувати, організовувати роботу,
координувати зусилля різних ланок самоврядування,
постійно здійснювати самоконтроль;
• здатність аналізувати та регулювати свою діяльність, об'єктивно
її оцінювати;
• вміння постійно добирати ефективні форми та методи діяльності органів
учнівського самоврядування, творчо використовувати досвід інших
шкіл.
Виконавчий орган планує свою роботу на рік орієнтовно за
такими розділами:
І. Вступ (короткий аналіз роботи виконавчого органу за
минулий навчальний рік, завдання на новий).
II . Організаційна робота (визначення тематики
загальношкільних конференцій, класних зборів; планування навчання активу з
різних питань, організація гласності роботи).
III . Засідання виконавчого органу учнівського
самоврядування.
IV . Робота комісій (секторів тощо).
План роботи має охоплювати лише ті справи шкільного колективу,
які проводяться традиційно, в організації яких участь виконавчого органу є
об'єктивно необхідною (робота з благоустрою пришкільної території, чергування в
школі та класах, підготовка до проведення традиційних шкільних свят, цікавого
дозвілля під час канікул, організація ігрової діяльності з молодшими школярами
на перервах тощо).
Широка варіативність самоврядування учнів дає найкращі
результати. За умови організації масштабних та епізодичних справ можуть бути
поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради,
ініціативні групи, клуби, творчі об'єднання тощо).
Рівень розвитку демократичного учнівського
самоврядування залежить від допомоги дорослих, зокрема – адміністрації школи,
розуміння педагогами важливості даного процесу для виховання громадянськості як
важливої риси особистості дитини. Неправильна організація педагогічного
супроводу, відсутність взаємодії педагогічного, батьківського та учнівського
колективів у досягненні спільної мети – створенні умов для особистісного зростання
кожного школяра є причинами суперечності між педагогічним керівництвом та
учнівським самоврядуванням.
Рішенням педагогічної ради за кожною комісією
закріплюються вчителі-консультанти. Методична рада вчителів-консультантів на
чолі з директором має визначати єдину принципову лінію взаємодії педагогічного
колективу та учнів.
Поради педагогам-консультантам:
- постійно
цікавтеся завданнями, які розв'язують органи самоврядування;
- разом
з учнями ведіть пошуки шляхів вирішення цих завдань;
- допомагайте учням
у визначенні мети діяльності, складанні плану, аналізу роботи;
- не беріть усю
відповідальність за роботу органів учнівського самоврядування на себе,
намагайтесь зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших
ситуацій;
- залучайте, якщо
це необхідно, до вирішення управлінських завдань інших членів
педагогічного колективу;
- не займайте
позицію спостерігача, активно допомагайте втілювати в життя рішення,
прийняті органами учнівського самоврядування;
- консультуючи,
постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.
Педагогічне керівництво діяльністю органів учнівського самоврядування
безпосередньо пов'язане з роботою директора загальноосвітнього навчального
закладу. Не випадково Г.Г.Ващенко називав директора школи головним вихователем,
а А.С.Макаренко охарактеризував керівника школи як «вихователя номер один».
Діяльність директора школи передбачає
реалізацію таких завдань:
- спрямовування й
координація зусиль усіх педагогів та органів учнівського самоврядування на
вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення єдності їхньої
діяльності;
- допомога органам
учнівського самоврядування у піднятті престижу, ,
створенні такої атмосфери в колективі, за якої члени педагогічного
колективу зважають на думки та рішення органів учнівського самоврядування,
підтримка корисних починань;
- безпосередня
співпраця з тими учнями-лідерами, які очолюють шкільні органи учнівського
самоврядування.
Педагогічні можливості учнівського
самоврядування.
Самоврядування – це школа колективної діяльності, створення таких життєвих
ситуацій, в яких виявляються, виробляються, відточуються кращі якості
особистості.
Завдання учнівського самоврядування: виробляти в
школярів організаторські здібності, розвивати їхній лідерський потенціал,
соціальну активність, вміння та навички налагоджувати взаємодію, брати на себе
відповідальність за прийняття рішення, співпрацювати на принципах партнерства;
виховувати в дітей почуття господаря навчального закладу, класу, власної
причетності до розвитку суспільства, держави; формувати соціальну
компетентність учнів, такі якості як принциповість, самостійність,
ініціативність, готовність знаходити правильні рішення, долати труднощі.
Участь у роботі учнівського самоврядування сприяє
усвідомленню особистістю творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у її
життєдіяльності; розвитку цілеспрямованості, ініціативності, критичного розуму,
самостійності, готовності до виправданого ризику, організованості,
працелюбності, порядності, відповідальності, спостережливості дослідника,
творчої уяви й фантазії, інтуїції, уваги і пам'яті, постійному зростанню
потенціалу творчої діяльності – прагненню до систематичного здобування нових
знань у сфері учнівського самоврядування, формуванню вміння їх
застосовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні
навколишнього середовища, визначати і розв'язувати життєві завдання, розробляти
учнівські проекти.
Участь дитини в діяльності органів учнівського
самоврядування забезпечує розвиток саморегулятивної компетенції. Вона є тією
необхідною роботою особистості над собою, яка сприяє створенню міцного
підґрунтя для усвідомленої моральної поведінки в різних життєвих ситуаціях.
Навички приймати самостійні рішення розвивають внутрішню потребу моральної
поведінки без зовнішнього примусу. Здатність насамперед розмірковувати, а
потім діяти спонукає дитину до самоаналізу і, природно, до самовиховання.
Учнівське самоврядування забезпечує дитині право на
свободу вибору ціннісної позиції, формує установку на подолання дисгармонії в
досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності; сприяє згуртуванню шкільного
колективу, розвитку громадської думки, формуванню в учнів організаторських та
управлінських умінь, ефективному входженню в доросле життя. Діти стають не
пасивними спостерігачами життя, а його учасниками. Шляхом залучення учнів до
роботи в органах учнівського самоврядування відбувається підготовка активних
громадян держави.
Доцільно організоване
за змістом і формою учнівське самоврядування має потужний виховний потенціал,
розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієнтації,
створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав,
свобод, обов'язків, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками,
самоствердженню в суспільно-значимій діяльності, захищає від негативних впливів
соціального середовища, виховує активних громадян держави.
Зазначене вище зумовлює потребу в узгодженості змісту
й методів діяльності учнівського самоврядування в реальній соціальній ситуації.
На сучасному етапі
учнівське самоврядування є самостійним соціальним інститутом, який
забезпечує громадянське становлення особистості.
|