На допомогу вчителю

«Відоме» і «нове» в реченнях тексту

            Кожен текст можна поділити на «відоме» й «нове». «Відоме» - це слова, значення яких відразу зрозумілі. «Нове» - це особливості «відомого», які виявляються саме в цьому тексті. Часто текст вимагає точного слова, яке й виступає як «нове».

                      1. За загальним змістом тексту відтворіть пропущені слова.

                        Їхав равлик                                       Віз у равлика

                        На покіс,                                           зламався,

                        Перекинув                                        равлик в хатку

сіна ____.                                          ____________.

             2. Прочитайте текст. У кожному з речень вкажіть «відоме» й «нове».

            З давніх-давен і до нашого часу найкращою оздобою голови дівчини залишається вінок. Його плетуть з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців, дикої ружі. У плетінні вінків нашими дівчатами було досягнено не меншої майстерності, ніж у вишиванні, ткацтві чи мережанні.

            3. У поданому уривку вставте пропущені дієслова. Позначте «відоме» й «нове» початковими літерами.

            Чужий цар ____________ Івана й ____________ привести до нього дівчину, яка загубила той перстень і той волос. Іванко __________ на коня й ____________ світ за очі. Цілий рік хлопець ____________ золотоволосу дівчину, аж поки золоте перо не ___________ йому карту. На тій карті перо ___________ шлях до Золотої країни.

             !!! Певний текст вимагає певного слова. Тому лексику слід добирати правильно.

            Один письменник вирішив написати оповідання, але, коли взявся до роботи, то створив роман. Як це в нього вийшло? Спробуємо простежити, як автор перетворив початок оповідання на початок повісті, а потім – роману. Чому це сталося?

1)      Осінь. Сумні та холодні дні. Журливими ключами відлітають лелеки.

2)      Прийшла золотокоса осінь. Потяглися довгою низкою сумні та холодні дні. Високо в небі, попрощавшись з рідною землею, журливо відлітають лелеки.

3)      Був той надзвичайно тужливий час, коли на землі панувала золотокоса осінь. Сумні та похмурі дні, часто перемежовані холодними дощами, огортали все навкруги. І лише зрідка крізь сірі хмари долинало тривожне курликання вічних мандрівників – лелек. Це вони прощалися з рідною домівкою, відлітаючи в далекий вирій.

            В одному краю неподалік багатого села ріс колись густий старезний ліс.  

     Запитання-жарти

1.      У якому слові сорок голосних?

2.      Яка частина ноги містить сотню елементів танцю?

3.      Що в середині капусти?