Меню сайту
Категорії розділу
Сьогодні в Україні
Конкурси
Про погоду
Моя планета
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
На допомогу учню
Головна » Українська література
Дівич-вечір та запросини
Весільні вінки
Напередодні весілля молодим виготовляли весільні
вінки. Цей обряд не всюди був однаковим. Наприклад, на Гуцульщині вінки
плели в хаті молодої, куди приходив по свій вінок молодий з дружбою.
На Бойківщині вінки зберігалися в коморі у
молодої до обряду посаду, коли молодим одягали їх на голову. В хаті
молодого виготовляли «весільне знамено», «прапір»: до гарно витесаного
древк
...
Читати далі »
|
Світи, світи, місяченьку
Ой світи, місяць, місяченьку, козаку в дорозі,
Світи, світи, місяченьку, чумаку в обозі.
Ой світи, місяць, місяченьку, в нашій Україні,
Щоби злидні поховати в глибокій могилі.
Ой світи, місяць, місяченьку, до схід сонця рано,
Щоби стала Україна здобувати славу.
Ой світи, місяць, місяченьку, во славу народу,
Будем пити нашу долю, як священну воду. |
Лугом іду, коня веду
"Лугом іду, коня веду,
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!
Ой хоч сватай, хоч не сватай,
Хоч так присилайся,
Щоб та слава не пропала,
Що ти залицявся!"
"Ой коли б ти, дівчинонько,
Трошки багатенька,
Взяв би тебе за рученьку,
Повів до батенька!"
"Ой коли б я, козаченьку,
Була багатенька,
Наплювала б я на тебе
Й на твого батенька!
Ой коли б я, козаченьку,
Та й забагатіла,
То я б тебе, ледачого,
Й за харч не схотіла!"
"Бодай же ти,
...
Читати далі »
|
За городом качки пливуть
За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
– Ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.
– Ой хоч чула, хоч не чула –
Не обзивалася,
Темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.
– Ой не бійся, дівчинонько,
Не бійся нічого,
Бо я, хлопець молоденький,
...
Читати далі »
|
В кінці греблі шумлять верби
В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой немає козаченька –
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.
Ой не плачте, карі очі, –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Не я його полюбила –
Полюбила мати.
Заставила мене мати
Рушнички в’язати.
Один сплела, другий сплела,
...
Читати далі »
|
Цвіте терен, цвіте терен
Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає.
Хто в люб
...
Читати далі »
|
Сонце низенько, вечір близенько
Сонце низенько, вечір близенько,
...
Читати далі »
|
Місяць
на небі, зіроньки сяють
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей. |
|
|
|
