Меню сайту
Категорії розділу
Сьогодні в Україні
Конкурси
Про погоду
Моя планета
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
На допомогу учню
Головна » Українська література
Про Прохора чорноризця,
которий, з молитвою, із трави, що називається лободою, пік хліб, і з попелу
сіль [робив]Слово 31 1
Чоловіколюбець Бог на
всі часи і літа провидить [долю] роду людського та користь дарує творінням
Своїм згідно зі Своїм бажанням. Чекаючи нашого покаяння, наводить на нас: іноді
- голод, Іноді ж війни - за неуправство нинішнього властителя. Цим бо навертає
Владика наше людське недбальство на добродійство, [змушує] пам'ятати справи
негідні, бо, хто робить погані й негідні справи - задля наших гріхів віддані
будуть поганим та немилостивим властителям. Але й ті не уникнуть суду: су
...
Читати далі »
|
Козака несуть
Козака несуть
І коня ведуть,
Кінь головоньку клонить. (Двічі) А за ним, за ним
його дівчина
Білі рученьки ломить. (Двічі) Ой ломи, ломи
Білі рученьки
До єдиного пальця! (Двічі) А не знайдеш ти,
Та дівчинонько,
Над козака коханця! (Двічі) |
|
Ой на горі вогонь горить
Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить,
Порубаний, постреляний,
Китайкою покриваний.
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою.
А ніженьки китайкою,
А рученьки нагайкою.
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
«Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою,
Степовою широкою.
Та прибіжиш під батьків двір,
Та вдаришся об частокіл.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни-грюкни коло плота.
Вийде сестра — розгнуздає,
Вийде мати — розпитає:
— Ой коню мій вороненький,
А де ж мій син молоденький?
— Не плач, мати, не журися,
Та вже ж твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
|
Ой летіла стріла
Ой летіла стріла
З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.
Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла,
Друга прилетіла,
Край серденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.
Що в головках сіла,—
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;
А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.
Ой матінка плаче,
Поки жити буде;
А сестриця плаче,-
Поки не забуде;
А миленька плаче,
Поки його бачить.
В суботу сваталась,
В неділю вінчалась,
...
Читати далі »
|
|
|
|
